Початок розвитку радіотехніки в Росії.

Перші повідомлення про цю доповідь з'явилися в газеті "Кронштадський вісник" (від 30 червня 1895 року). Опис апаратури О.С. Попова і одержані їм результати були опубліковані О.С.Поповим у ряді журналів, зокрема в журналах Російського фізико-хімічного суспільства - том 27 від 24 листопаду 1895 року і том 28 від 28 лютого 1896 року. Ці журнали розповсюджувалися не тільки в Росії, але і за рубежем і були вельми популярні серед іноземних учених. Пропонований О.С. Поповим метод бездротової передачі корисної інформації шляхом модуляції (маніпуляції) випромінюваних електромагнітних хвиль одержав надалі назву радіопередачі (Radio - випускати проміння, лат.).

На честь цього винаходу була прийнята Ухвала Раднаркому СРСР від 4 травня 1945 р., в якій констатувалося: "В ознаменування 50-річчя з дня винаходу радіо російським ученим О.С.Поповим, 7 травня 1945 р., РНК Союзу РСР ухвалив: враховуючи найважливішу роль радіо в культурному і політичному житті населення і для оборони країни, в цілях популяризації досягнень вітчизняної науки і техніки у області радіо і заохочення радіоаматорства серед широких кіл населення, встановити 7 травня щорічний "День радіо".

11 травня 1993 року Уряд Росії видав Ухвалу №434 про проведення 100-річного ювілею винаходу радіо, в якій відмічений пріоритет Росії.

На 27-й сесії Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО була прийнята пропозиція Уряду Росії про міжнародне святкування в 1995 році 100-річних роковин створення радіо і держави - члени ЮНЕСКО запропонували широко відзначити цю дату.

Після демонстрації радіопередачі 25 квітня (7 травня) 1895 року О.С. Попов протягом ряду років передавав на кораблі Балтійського флоту безліч службових радіограм для потреб цього флоту і досліджував методи збільшення дальності прийому радіограм, проводив прийом радіохвиль від грозових хмар в Лісовому інституті в Санкт-Петербурзі (влітку 1895 і 1896 г.г.) і на електростанції в Нижньому Новгороді (влітку 1896 р.) - дальність прийому складала 30 км. Успішне застосування радіозв'язку О.С. Поповим на Балтійському флоті було високо оцінене керівництвом флоту і командирами кораблів. Для оснащення флоту потрібно виготовлення багатьох десятків комплектів апаратури О.С. Попова. Виготовлення перших десятків таких комплектів було організоване в Кронштадті по кресленнях і під керівництвом О.С. Попова в майстернях лейтенанта Е.В. Колбас'єва. Крім того, для задоволення потреб флоту, які зростали, в такій апаратурі до її виготовлення були привернуті іноземні фірми, яким були передані креслення О.С. Попова. Це фірма Е. Дюкрете у Франції і Загальна Компанія електрики (AEG) в Німеччині (професор А. Слабі і граф Арко). Е. Дюкрете представив 19 листопаду 1897 року на виставку в Парижі зразки такої апаратури, а 21 січня 1898 року зробив доповідь про неї на засіданні Французького фізичного суспільства.

Таким чином, виробництво радіоапаратури О.С. Попова в Кронштадті в майстернях Е.В. Колбас'єва можна вважати першим в світі промисловим випуском приймальної і передаючої радіоапаратури, а ці майстерні були первістком вітчизняної радіопромисловості. Прикладу майстерень Е.В. Колбас'єва, фірм Е. Дюкрете і AEG послідувала Англія, яка як колоніальна держава особливо потребувала радіозв'язку з кораблями і з колоніями. Деяка кількість такої апаратури була виготовлена в Англії військовим відомством.

Публікації О.С. Попова, присвячені винайденому їм методу радіопередачі, привернули увагу відомого фізика Аугусто Ріги (Університет в місті Болонья, Італія), який вивчав метод радіопередачі О.С. Попова. Цими роботами під впливом А. Ріги зацікавився молодий італієць Гульельмо Марконі, який згідно повідомленням (що з'являється в даний час) західної преси, намагався повторити в будинку свого батька в Болонье досліди О.С. Попова. Перше повідомлення про це з'явилося у (журнал "The Electrician" вересень 25, 1896г.; журнал "Revista Marittimo" квітень 1897г.) пресі без подробиць, опису апаратури і одержаних результатів. Г. Марконі 2 червня 1896 р. подав в Англії заявку на винахід апаратури для зв'язку без дротів за допомогою електромагнітних хвиль, 2 березня 1897 року він закінчив внесення змін в цю заявку і 2 липня 1897 року він одержав англійський патент № 12039 на "Удосконалення в передачі електричних імпульсів і сигналів і в апаратурі для цього". Опис апаратури Г. Марконі був вперше опублікований в доповіді інженера У.Г. Пріса в Королівському Суспільстві Англії 4 червня 1897 року, який був надрукований в журналі "The Electrician" (1897 г.,11 червня, с. 216-218). З цієї доповіді виходить, що Г. Марконі в своєму патенті застосував приймач по схемі О.С. Попова, а його "Удосконалення" полягали в додаванні (з метою внесення відмінностей від приймача О.С. Попова) в приймач окремої батареї дзвінка, що ускладнило схему. З порівняння схем О.С. Попова і Г. Марконі виходить, що Г.Марконі відстав від О.С. Попова на 2 роки.

Як колоніальна держава, що володіє великим флотом в морях і океанах, Англія гостро потребувала швидкого бездротового зв'язку з колоніями і кораблями. Тому Г. Марконі відкривалися блискучі перспективи отримання великих замовлень на апаратуру радіозв'язку, для виконання яких необхідне створення могутньої радіопромисловості. З цією метою Г. Марконі в 1899 році створює в Англії фірму "Marconi Telegraph Company", а в 1900 році ця фірма одержує назву "Marconi Wirelles Telegraph Company". Таким чином, в створенні радіопромисловості Г. Марконі відстав від О.С. Попова на 3-4 роки. Проте необхідно відзначити, що разом із створенням цієї фірми пан Марконі зробив великий внесок у розвиток радіозв'язку, активно працюючи за визначенням дальності прийому радіосигналів на приймач, аналогічний по схемі приймачу О.С. Попова.